Мармур (рос. мрамор, англ. marble, нім. marmor) — карбонатна дрібно-, середньо- та крупнозерниста метаморфічна гірська порода, що утворилася внаслідок перекристалізації вапняку або доломіту. В перекладі з грецької мармур - сяючий камінь.
Склад і властивості
Складається головним чином з кальциту, інодi з домішками доломіту. Колір білий. Мармур з домішками — рожевого, жовтого, сірого й чорного кольорів. Твердість 3. Густина в залежності від домішок від 1900 до 2800 кг/м3; опір стисненню 100—250 МПа; опір зламу 10-30 МПа; водопоглинання 0,15-0,50%; пористість не більша за 1%. Найбільшою міцністю і найкращою поліровністю відрізняються дрібнокристалічні мармури із зубчатим зв'язком зерен. Мармур відрізняються винятковою різноманітністю забарвлення і малюнка. Особливо ціняться білі однорідні відміни (статуарний, скульптурний) завдяки здатності пропускати світло на певну глибину і створювати відтінки.
Розрізняють:
- мармур бергамаський (тонкозернистий білий різновид ангідриту);
- мармур ольдендорфський (торгівельна назва мармуроподібного ангідриту).
Використання
Мармур широко використовують для скульптурних робіт, для виготовлення електричних щитків, як облицьовувальний матеріал у будівництві тощо. В хімічних лабораторіях його застосовують для добування вуглекислого газу. В давнину з мармуру призвичаїлися виробляти вапно для будівництва.
Мармур буває забарвлений домішками в найрізноманітніші кольори: білий, рожевий, сірий, червоний, чорний тощо. Легко піддається механічній обробці.
Мармур в Україні
В Україні мармур є на Закарпатті, на Донбасі, в Криму. Добувають мармур в основному в кар'єрах, рідше підземним способом. Для одержання монолітних блоків використовують каменерізні машини, канатні пилки, врубові машини, буроклиновий спосіб. З давніх-давен мармур використовують у скульптурі та для архітектурного оздоблення споруд.
http://uk.wikipedia.org/wiki/Мармур
|